"Ми всі марнуємо свої дні в пошуках сенсу життя.Знайте, цей сенс - в Мистецтві." Оскар Уайльд
Робота гуртка
|
Гурток образотворчого мистецтва «Чарівний пензель» Мета і завдання гуртка образотворчого мистецтва
Метою гуртка є забезпечення для учнів цілісного сприймання сучасного культурного простору України, розвиток у молодших школярів творчої активності. Розв'язуються наступні завдання: 1. Ознайомлення з образотворчими мистецтвами (живописом, скульптурою, графікою) і необразотворчими мистецтвами (елементами архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну) та їх специфічними засобами художньої виразності: пластикою графічних ліній, кольорового мазка, пластикою форми матеріальних конструкцій. 2. Розвиток у молодших школярів особистісно ціннісного ставлення до пластичних мистецтв, до різних технік і жанрів художньої творчості. 3. Пропедевтична орієнтація у видах пластичного мистецтва (образотворчого і необразотворчого) та художніх професіях, які пов'язані з цими видами мистецтва. 4. Формування в уяві учнів цілісної картини культурного простору, виховання інтегрованої особистості; забезпечення єдності у сприйманні довкілля емоційною, інтелектуальною і сенсорною сферами духовного життя учнів; розвиток творчої активності школярів у художній праці на основі взаємодоповнюваності думки, почуття, практичної дії. 5. Участь у художній продуктивній праці, пов'язаній з естетичним оформленням повсякденного побуту та художньо-трудовими традиціями і календарно-обрядовими святами за звичаями українського народу. Мета і завдання художньої праці реалізуються у таких змістових лініях: "Природа", "Людина", "Техніка", "Умовні знаки", "Художнє довкілля". Конструктивні художні уміння молодших школярів формуються завдяки ігровим формам організації художньої праці, на основі сюжетного розгортання змісту. Ігрова форма організації занять з художньої праці є оптимальною у складі невеликих творчих груп учнів. Вчитель забезпечує школярам педагогічну ситуацію вільного вибору художньо-трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізіологічних можливостей і потреб у формотворенні і декоруванні. Важливим компонентом є пропедевтична орієнтація на різні професії художнього спрямування. Профорієнтація подана на рівнях профінформації і профдіагностики. Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали особистості — первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі. З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості. В аспекті зазначеного проблема радикального поліпшення емоційно-естетичного і духовно-морального виховання диктує такий розподіл акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвивальні були б провідними стосовно навчальних. Адже саме вирішення художньо-розвивальних завдань передусім формує рівень художньо-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь залучення її до глобальних культурогенних процесів. З огляду на викладене, мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет "Образотворче мистецтво" реалізує змістову лінію візуального мистецтва. У програмі також передбачається залучення таких видів мистецької діяльності, як художнє слово, музика, частково — театральні та екранні види мистецтва та ін.
Головні завдання викладання образотворчого мистецтва 1. Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає наявність таких особистісних якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі, вміння підмічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його, потреба в спогляданні та милуванні. 2. Розвиток специфічних для художньо-творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової пам'яті та ін. 3. Формування знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва, усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток навичок його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів. 4. Формування потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва, оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік, що допоможе набувати свободи вираження у творчості. 5. Розвиток сенсорних здібностей дітей, що більшою мірою сприятиме повноцінності художньо-естетичного сприймання та поліпшенню якісного боку практичної художньо-творчої діяльності. Успішний художньо-творчий розвиток дітей буде зумовлено дотриманням низки методичних принципів, адекватних специфіці мистецтва: · Керівництво художньо-творчим розвитком учнів передбачає врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій; останнє зумовлює звернення до глибоких коренів народної творчості, проникнення національним духом, а не сліпе копіювання взірців і канонів національного декоративного мистецтва. · Залучення учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва повинно здійснюватися шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації. Саме через це досягається духовно-моральне й естетичне виховання особистості учня, пробудження в його душі добрих почуттів, чуйності, здатності до співпереживання. · Художній образ — це основа, на якій будується художньо-образне сприймання мистецтва і власна художня діяльність. Через це опору на художній образ необхідно передбачати у всіх видах художньої діяльності - і в розділі "Практична робота", і в розділі "Сприймання". · Опанування мови мистецтва і формування навичок практичної роботи доцільні лише в художньо-образному ключі як освоєння засобів виразності художнього образу. Інакше набуті знання й уміння будуть позахудожніми (тобто марними). · Ефективність занять мистецтвом істотно залежить від зацікавлення художньою працею, від одержуваного дітьми в процесі занять емоційного задоволення, радості. Забезпечення цієї умови досягається дотриманням вищезазначених положень і характером організації занять (уроків). · Заняття образотворчим мистецтвом повинні бути організовані за законами мистецтва, що передбачає: а) нестереотипність, структурну різноманітність, структурну режисуру; б) залучення учнів до співпереживання, створення відповідного щодо теми уроку емоційного настрою, чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтв (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофрагментів); в) наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація. Відповідно до методичних принципів, мети і завдань предмета програма з образотворчого мистецтва складається з двох головних розділів: 1. Сприймання; 2. Практична (творча) художня діяльність. Розділ "Сприймання" включає в себе два взаємопов'язаних види діяльності. 1. Естетичне сприймання дійсності. Передбачає її художнє освоєння: формування вміння бачити, емоційно відгукнутись та усвідомити красу, естетичні якості різноманітних явищ і об'єктів діяльності: природи і тваринного світу, міст і сіл, будинків і квартир, зовнішнього вигляду людини (віддзеркалених в одязі, прикрасах, зовнішніх рисах і пластиці тіла). 2. Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва (за можливості — і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних, і вирішує три основні завдання: 1) формування уявлення про особливості образної мови різних видів образотворчого мистецтва, розуміння ролі виражальних засобів у створенні художнього образу (певного стану, настрою, характеру ін..) твору мистецтва; 2) розвиток уміння виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, який аналізується: а) у формі словесного відгуку на рівні емоційно-естетичної оцінки, художнього аналізу (порівняння, виявлення загальних рис тощо), розгорнутої художньої оповіді, що передає естетичні погляди, смаки, ідеали учнів; б) у формі "графічної мови", тобто передавання враження про твір за допомогою зображення (миттєво виконані начерки і замальовки з пам'яті); в) можливо — в інших формах художньої творчості (музика, театр, художня фотографія, анімація тощо); 3) формування знань та уявлень про мистецтво і художників, специфіку їхньої праці. Засвоєння спеціальних художніх термінів. Розділ "Практична (творча) художня діяльність" передбачає максимально широкий спектр художніх технік і матеріалів, включає роботу на площині і в об'ємі [2]. По кожному з розділів робота виконується за чотирма основними навчальними проблемами: 1) форма (силует, частина і ціле, пропорції, конструкція, передача об'єму форми засобами світлотіні тощо); 2) простір; 3) питання композиції і композиційна діяльність; 4) колір. Головні напрями і завдання роботи щодо реалізації перелічених проблем з урахуванням вікових особливостей дітей наведені в таблиці 1. Роботу над освоєнням навчальних проблем програма пропонує здійснювати у трьох аспектах художньо-творчого розвитку: 1) реальному; 2) декоративному; 3) виражальному, які передбачають посильне створення художнього образу на основі передачі різноманітних якостей і властивостей форми, кольору, простору та композиції відповідно: 1. У реалістичному художньому ключі. Методи і форми роботи: з натури, за пам'яттю, за уявленням, індивідуальна робота; 2. У декоративній манері. Методи і форми роботи: за уявленням; індивідуальна, групова і колективна робота; 3. У різних стильових напрямах від абстрактних до асоціативно-виражальних. Методи і форми роботи: за уявленням. Реалізація трьох аспектів художньо-творчого розвитку учнів у практичній роботі на площині і в об'ємі передбачає створення таких основних продуктів художньої діяльності. Таким чином, зміст практичної діяльності орієнтовано на можливість ознайомлення учнів з особливостями художньо-образної мови різних видів образотворчої діяльності, з різноманітними пластичними техніками і доступною технологією створення художнього образу у власних творчих роботах. Орієнтовна програма: 1. Весняний дощик (малювання по вологому тлу). 2. Красива тарілочка (відбитки губки). 3. Моя фантазія (віддруки від руки). 4. А країні Двуляндії (систематичне передрукування плями). 5. Чарівна мозаїка (малювання на м’ятому папері). 6. Що ми бачили у лісі? (малювання несумісними матеріалами) 7. Нитка-чарівничка (ниткографія). 8. Килимова доріжка (малювання удвох на смужці паперу). 9. Малюнок-загадка (малювання через копіювальний папір). 10. Клякса-малякса (роздмухування клякси за допомогою трубочки).
Роль і місце гуртка образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах
Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Спрямована вона на задоволення інтересів, потреб і запитів дітей завдяки добровільній участі у різноманітній діяльності (обговорення книг, кінофільмів, екскурсії, змагання, конкурси, свята тощо). Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва. Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання. Завдання позакласної та позашкільної роботи полягає в закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширенні загальноосвітнього кругозору учнів, формуванні в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формуванні інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявленні і розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організації дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширенні виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання. Позакласна та позашкільна робота ґрунтуються на використанні загальних і специфічних принципів виховання, серед яких виокремлюють: а) добровільний характер участі. Учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовую. Організаційні форми виховної роботи чи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес; б) суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав загальносуспільним потребам, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва; в) розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній і позашкільній діяльності слід враховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе г) розвиток винахідливості, дитячої технічної, юннатської та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру (створення нових приладів, удосконалення наявних) приділяти особливу увагу творчому підходу до справи тощо; ґ) зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи на уроках. Так, знання з фізики можуть бути поглиблені й розширені на тематичному вечорі, а з літератури — під час обговорення кінофільму чи спектаклю за літературним твором; д) використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу передбачає використання пізнавальних та комп'ютерних ігор, демонстрування цікавих дослідів та ін. Специфічні принципи позакласної та позашкільної роботи спрямовані на пробудження ініціативності, творчості учнів, реалізації їх потреб у діяльності, яка становить для них непересічний інтерес. Творчі об'єднання у позашкільних закладах класифікують за трьома рівнями: 1. Початковий — творчі об'єднання загальнорозвивального спрямування, що сприяють виявленню творчих здібностей дітей, розвитку їхнього інтересу до творчої діяльності. 2. Основний — творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси дітей та учнівської молоді, дають їм додаткову освіту, задовольняють потреби у професійній орієнтації. 3. Вищий — творчі об'єднання за інтересами для юних талантів, обдарованих дітей та юнацтва. Набуло поширення створення позашкільних навчально-виховних закладів нового типу: навчально-дослідницьких та творчо-виробничих центрів творчості, туризму, краєзнавства, шкіл мистецтва, спортивно-технічних шкіл, клубних закладів, театральних комплексів, соціально-педагогічних комплексів, кіноцентрів, міжшкільних клубів тощо. За участю вихованців позашкільних закладів щороку проводять Всеукраїнські конкурси «Наукова зміна», «Таланти твої, Україно», виставки, олімпіади, турніри, конкурси. Вимоги до діяльності позашкільних установ випливають із загальних принципів організації позакласної та позашкільної роботи, що передбачають органічний зв'язок позашкільних установ з виховною діяльністю школи; узгодженість дій з виховною роботою дитячих та юнацьких організацій, сім'ї і громадськості; масове охоплення дітей за умови дотримання добровільності щодо участі в гуртках і секціях позашкільних установ; поєднання масових, групових та індивідуальних форм виховної роботи; вільний вибір дітьми характеру творчої діяльності; стимулювання їхньої активної творчої діяльності. На уроках образотворчого мистецтва для формування, відпрацювання вмінь та навичок застосовується як репродуктивний метод навчання (виконання вправ), так і проблемні методи навчання. В процесі вивчення природних форм необхідно спонукати учнів до аналізу форми, її загальної будови, узагальнення та зіставлення різних форм. Метод проблемного навчання слід застосовувати для самостійної, пошукової роботи учнів (вивчення будови, візерунків, кольору, характеру природної форми тощо). Під час навчання конкретних дисциплін у художніх гуртках важливе місця в роботі педагога займає ознайомлення учнів із загальними положеннями зародження та розвитку мистцтва, зокрема – образотворчого. Слід учням розкрити важливість і багатофункціональність мистецтва в цілому. Пояснити, що мистецтво - одна з форм суспільної свідомості, складова частина духовної культури людства, специфічний рід практично-духовного освоєння світу. Показати, що до мистецтва відносять групу різновидів людської діяльності - живопис, музику, театр, художню літературу (яку іноді виділяють особливо - вираження "література і мистецтво") і т.п., поєднуваних тому, що вони є специфічними - художньо-образними формами відтворення дійсності. Художньо-творча діяльність людини розгортається в різноманітних формах, що називають видами мистецтва, його родами і жанрами. Достаток і розмаїтість цих форм можуть показатися хаотичним накопиченням, у дійсності ж вони є закономірно організованою системою видових, родових, жанрових форм. Так, у залежності від матеріальних засобів, за допомогою яких конструюються художні твори, об'єктивно виникають три групи видів мистецтв: 1) просторові, чи пластичні (живопис, скульптура, графіка, художня фотографія, архітектура, декоративно-прикладне і дизайн), тобто такі, котрі розгортають свої образи в просторі; 2) тимчасові (словесні і музичні), тобто такі, де образи будуються в часі, а не в реальному просторі; 3) просторово-тимчасові (танець; акторське мистецтво і всі що базуються на ньому; синтетичне - театр, кіномистецтво, телемистецтво, естрадно-циркове і т.д.), тобто такі, образи яких володіють одночасно довжиною і тривалістю, тілесністю і динамізмом. Кожен вид мистецтв безпосередньо характеризується способом матеріального буття його творів і застосовуваним типом образних знаків. У цих межах усі його види мають різновиду, що визначаються особливостями того чи іншого матеріалу і своєрідністю художньої мови, що випливає звідси. Специфіка образотворчого мистецтва визначає і засоби естетичного виховання дітей. Вихователь зосереджує їхню увагу на оформленні альбомів. В школі на уроках образотворчого мистецтва здійснюється первинне знайомство з творами художників, використаних із метою характерного виховання, розвитку художнього смаку дитини і її художньо-творчих здібностей. Свої здібності школярі активно представляють в різних видах художньої праці. В молодшому віці “всі діти без винятку – пристрасні художники”. Слід пам‘ятати про розвиток можливостей різних видів мистецтва. Живопис, скульптура, архітектура, допоможуть сформулювати почуття симетрії, пропорції, відчуття ліній, кольору і колориту, просторову уяву. Формування художньо-творчих здібностей, в свою чергу потребують особливої методики. Важливо своєчасно виявити природні задатки, схильність дитини, стимулювати творчу діяльність, закріпити досягнутий успіх постійними тренуваннями. Поступово ускладнювати навики уміннями і навичками. При цьому треба пам‘ятати, що заняття малюванням лиш тоді збагачують учня естетикою, коли вони несуть йому радість. Важливими умовами успіху є об‘єктивна оцінка художньої творчості дітей. |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ТЕОРЕТИЧНИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ КУРСУ “МЕТОДИКА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА”
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
Тема: Методика проведення уроків малювання з натури.
Мета: Ознайомити із методикою проведення уроків малювання з натури . Проаналізувати специфіку даного виду роботи на уроках малювання, можливості отримання певних образотворчих ефектів та їх використання в образотворчих композиціях, створюваних учнями.
Обладнання та матеріали: папір, олівці (графічні, різного ступеня м’якості та твердості), гумка, ніж, наждачний папір.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Мета і завдання дисципліни.
2. Принципи розташування творчої особистості в умовах середньої школи.
3. Визначення основних аспектів проведення уроків малювання з натури в загальноосвітній школі.
4. Поняття про натюрморт та його види.
5. Визначення елементів станкового живопису.
6. Розкриття основних етапів малювання.
Хід заняття
1. Теоретичний блок – допуск до заняття.
2. Виконання практичної роботи студентів.
3. Аналіз художньо-творчого завдання.
ПРИМІТКА: Завдання для роботи отримуються індивідуально з урахуванням вікових особливостей дітей певного класу при зображенні предметів, яке відбувається за основною схемою:
1. Схематизація (навчальний етап спрощеного зображення, загальної форми).
2. Типізація (виявлення характерних ознак форми предметів шляхом побудови конструкції за допомогою допоміжних ліній).
3. Індивідуалізація (виявлення відмінних особливостей предметів, враховуючи деталі).
4. Узагальнення малюнка (виявлення головного, виразного, врахування світлотіні, збирання натюрморта в єдине ціле).
Очікуваний результат
Малюнок графічного зображення натюрморту. Зображається один предмет, наприклад: куб, конус, куля, квадрат, з метою виявлення і удосконалення графічної підготовки студентів.
Література
Основна: конспекти лекцій. № 3,17,26,28. Додаткова: 4,5,8,9.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2
Тема: Малювання з натури предметів умовно-площинної форми.
Мета: Ознайомити із зображеннями з натури предметів умовно-площинної форми та особливості впровадження отриманих знань на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.
Обладнання та матеріали: папір, олівці (графічні), гумка, ніж, наждачний папір.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Завдання і вимоги до проведення уроків малювання з натури в загальноосвітній школі.
2. Основні цілі і принципи зображення предметів умовно-площинної форми.
3. Перспективне зображення геометричних фігур: квадрат, куля, прямокутник, конус.
Хід заняття
1. Теоретичний блок – допуск до заняття.
2. Практична діяльність студентів.
3. Аналіз художньо-творчого завдання.
ПРИМІТКА: Завдання для роботи отримуються з урахуванням ракурсів (натюрморт виконується поступово).
Очікуваний результат
Малюнок геометричних фігур (2 предметів). Наприклад: квадрат і куля; квадрат і конус; вирішено графічно.
Література
Основна: конспекти лекцій, практичних занять. Додаткова: 3,17,20,26,28.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3
Тема: Живописне вирішення нескладного натюрморту (акварель). Уведення техніки “Крапкова”, “Аля-Пріма”.
Мета: Ознайомити студентів із техніками акварельного живопису та особливості їх використання у 1-4 класах загальноосвітньої школи; навчити виготовляти наочні матеріал відповідно до діючих програм.
Обладнання та матеріали: папір, олівець, гумка, ганчірка, наждачний папір, фарби (акварель), гуаш, пензлі, посуд для води.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Визначити сутність технік акварельного живопису “Крапкова”, “Аля-Пріма” і прийоми роботи цих технік.
2. Роль живописного вирішення натюрморту на уроках малювання в загальноосвітній школі у формуванні естетичних уподобань учнів.
Хід заняття
1. Теоретичний блок – допуск до заняття.
2. Практична діяльність студентів.
3. Аналіз художньо-творчого завдання.
ПРИМІТКА: За вимогами, запропонованими викладачем, використовуючи індивідуальний підхід до поставленого завдання, виберіть певну техніку; ознайомтесь з роботою в цій техніці у кольорі, поетапно виконайте натюрморт у кольорі з урахуванням вашого ракурсу.
Очікуваний результат
Малюнок живописного натюрморту, виконаний у техніці “Крапкова”, “Аля-Пріма” акварельними фарбами.
Література
Основна: конспекти лекцій і практичних занять. Додаткова: 3,17,26,20,28.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4
Тема: Декоративний натюрморт, виконаний у техніці “Колаж”.
Мета: ознайомити студентів із технікою образотворчого мистецтва “Колаж” та особливістю використання її у дитячих образотворчих композиціях. Формування поняття про декоративний натюрморт та його роль в естетичному вихованні учнів на уроках малювання в загальноосвітній школі.
Обладнання та матеріали: папір, олівець, гумка, ганчірка, наждачний папір, фарби (акварель), гуаш, пензлі, посуд для води, сухі листки дерев, сухі квіти, ножиці, клей.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Поняття про декоративний натюрморт.
2. Основи виконання роботи в техніці “Колаж”.
3. Основні етапи періодизації дитячої художньої творчості.
4. Основні дидактичні принципи шкільного курсу образотворчого мистецтва.
5. Експериментальна діяльність на уроках образотворчого мистецтва (лекція 2).
Хід заняття
1. Теоретичний блок – допуск до заняття.
2. Практична діяльність студентів.
3. Аналіз і обговорення художньо-творчого завдання.
ПРИМІТКА: У певних межах вимог, запропонованих викладачем, проявити творчу індивідуальність та нестандартне мислення у процесі створення оригінального декоративного натюрморту, пошуку своєрідної кольорової гами та виправданих варіацій використання техніки “Колаж” у відповідному об’єкті зображення”.
Очікуваний результат
Малюнок декоративного натюрморту, виконаний у техніці “Колаж”.
Література
Основна: конспекти лекцій. Додаткова: 3,17,26,20,22,28.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5
Тема: Методика проведення уроків малювання по пам’яті. Вивчення техніки “Акварель із тушшю”.
Мета: ознайомити студентів із методикою проведення уроків малювання по пам’яті з використанням художньої техніки “Акварель із тушшю” по вологій поверхні. Впровадження отриманих знань на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.
Обладнання та матеріали: папір, олівець, гумка, ганчірка, наждачний папір, фарби, палітра, пензлі, посуд для води, пера.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Мета і завдання уроків малювання по пам’яті.
2. Методика проведення уроків малювання по пам’яті в загальноосвітній школі.
3. Методика використання художньої техніки образотворчого мистецтва “Акварель із тушшю” по вологій поверхні.
Хід заняття
1. Обговорення теоретичної частини заняття.
2. Практична діяльність студентів.
3. Аналіз художньо-творчого завдання.
ПРИМІТКА: Завдання для роботи отримуються індивідуально. До виконання роботи студент допускається після опрацювання ним теоретичного блоку.
Очікуваний результат
Малюнок на тему “Морське дно”, “Дощ”, виконаний у техніці “Акварель з тушшю”, (акварельними фарбами з використанням туші для оконтурювання композиції, контур-суцільна лінія).
Література
Основна: конспекти лекцій, практичних занять. 19,13,14. Додаткова: 1,3,17,22,26,29.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6
Тема: Методика проведення уроків малювання за уявою. Вивчення техніки “Малювання нитками”.
Мета: ознайомити студентів із методикою проведення уроків малювання за уявою з одночасним вивченням техніки “Малювання нитками”. Методика впровадження отриманих знань на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.
Обладнання та матеріали: папір, олівець, гумка, наждачний папір, фарби, пензлі, палітра, нитки, посуд для води.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Мета і завдання уроків за уявою в середній школі.
2. Методика проведення уроків малювання за уявою в загальноосвітній школі.
3. Методика впровадження художньої техніки малювання нитками.
Хід заняття
1. Обговорення теоретичної частини заняття.
2. Практична діяльність студентів.
3. Аналіз художньої творчості.
ПРИМІТКА: При створенні творчої композиції в техніці “Малювання нитками” використовувати власний асоціативний досвід. Головна вимога – несподіваність, але схожість зображення з реальним або абстрактним світом. Після виконання техніки потрібно домалювати фарбами певне конкретне зображення.
Основне – трансформація абстрактних плям у конкретні образи минулих сприймань.
Очікуваний результат
Робота, виконана в техніці “Малюнок нитками”, рівень репродуктивної та творчої уяви студентів і наявний у роботі (малюнку).
Література
Основна: конспекти лекцій, практичних занять. Додаткова: 3,4,5,7,9,13,14,19.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7
Тема. Ілюстративне малювання. Методика проведення уроків ілюстрування літературних творів.
Мета: ознайомлення студентів із методикою проведення ілюстративного малювання з метою впровадження отриманих знань на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.
Обладнання та матеріали: папір, олівці (графічні та кольорові), фарби, туш, пера, палітра, степлер, посуд для води.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи.
1. Мета і завдання уроків ілюстративного малювання.
2. Методика проведення уроків ілюстрування літературних творів.
Хід заняття
1. Обговорення теоретичної частини заняття.
2. Практична діяльність студентів.
3. Аналіз художньої творчості.
ПРИМІТКА: Відповідно поставленого завдання потрібно створити макет книги з послідовним виконанням обкладинки, форзацу, скріпленого певною кількістю пронумерованих листків. При заповнені тексту не забути про заставку, ілюстрації та кінцівку. Всі складові книги повинні бути ілюстративними.
Очікуваний результат
Виріб ілюстративної дитячої книги за власним задумом та поданою схемою.
Література
Основна: конспекти лекцій, практичних занять. Додаткова: 3,4,5,7,9,22,24.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8
Тема. Створення кольорової гами прослуханого музичного твору для рельєфної композиції.
Мета: ознайомлення студентів із методикою створення кольорової гами прослуханого музичного твору для рельєфної композиції. Впровадження отриманих знань на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.
Обладнання та матеріали: папір, олівець, гумка, ганчірка, ножиці, пластилін, посуд для води, стеки.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Колір і кольорова гармонія.
2. Психічні особливості сприйняття кольорів.
3. Барви і барвники.
4. Рельєф та його види. Рельєфне зображення.
5. Методика малювання пластиліном.
6. Правила роботи з пластиліном.
Хід заняття
1. Обговорення теоретичної частини заняття.
2. Практична діяльність студентів.
3. Аналіз художньої творчості.
ПРИМІТКА: Створенню кольорової гами сприяє прослуховування певного музичичного твору, після чого композицію переносять на картинну площину відповідно теми. Зображення передається рельєфно (рельєф, барельєф, контррельєф) на куб, трикутник, ромб, який виконаний з паперу і завдяки цьому має об’ємно-просторовий вигляд.
Очікуваний результат
Оригінальний виріб, виконаний рельєфно, з урахуванням кольорової гами прослуханого музичного твору за поданою темою.
Література
Основна: конспекти лекцій, практичних занять. Додаткова: 5,6,7.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №9
Тема: Сучасні аспекти методики викладання образотворчого мистецтва.
Мета: Ознайомити студентів із сучасними експериментальними методиками викладання образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі з метою наступного впровадження отриманих знань у навчально-виховному процесі.
Питання для обговорення
1. Розвиток дитячої творчості і підготовка до школи.
2. Причини неуспішності учнів початкових класів і можливості їх подолання на уроках образотворчого мистецтва.
3. Психолого-педагогічний вплив народної творчості на формування культури учнів початкових класів.
4. Профорієнтація молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва.
5. Міжпредметні зв’язки в початковій школі на уроках малювання.
6. З дитинства у світ мистецтва.
7. Музика на уроках малювання в загальноосвітній школі.
8. Роль гри та керівництво ігровою діяльністю.
9. Ознайомлення учнів із декоративно-прикладним мистецтвом як засобом формування моральних якостей.
10. Педагогічні умови виховання в дітей здатності до художнього сприйняття творів українського мистецтва сучасності.
Завдання: Теми доповідей та рефератів отримуються індивідуально кожним студентом.
Література
Весь перелік поданих у планах занять.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10
Тема: Методика розробки уроків з образотворчого мистецтва.
Мета: ознайомити студентів зі структурою уроку образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.
Обладнання та матеріали: відеозаписи уроків образотворчого мистецтва в школі або фотографії відвіданих уроків у відповідних навчальних закладах.
Теоретичні відомості для допуску до заняття
1. Специфіка формування теми, мети і завдань уроку.
2. Типи уроків.
3. Особливості пошуку літературного, музичного та образотворчого матеріалу.
4. Хід уроку (Підготовчий етап. Основний етап. Заключний етап.).
Хід заняття
1. Обговорення теоретичного блоку заняття.
2. Складання конспекту уроку. (Аналіз уроку, який відвідується).
3. Створення наочності до уроку.
4. Аналіз і обговорення конспектів уроків.
ПРИМІТКА: Завдання для роботи отримуються індивідуально (згідно з програмою). Аналіз відвіданого уроку проводиться за орієнтовною схемою структури уроку, поданою викладачем. Виконаний аналіз уроку обов’язково здати викладачеві.
Очікуваний результат
Складений конспект уроку і виготовлена наочність до нього. (Конспект відвіданого уроку з його аналізом).
Література
Основна: конспекти лекцій №1,9,22. Додаткова: всі подані програми у списку джерел.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11
Тема: складання і оформлення ілюстративного
Мета: ознайомити студентів із програмами загальноосвітньої школи з дисциплін “Образотворче мистецтво” на певні півріччя шкільного навчального року. Створити поширені плани уроків та наочність до них за програмою загальноосвітньої школи.
Обладнання та матеріали: конспект, індивідуальні обладнання та матеріали до кожного конкретного уроку малювання.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Аналіз програми з образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.
2. Структура уроку з образотворчого мистецтва.
3. Адаптація різноманітних художніх технік до побудови уроків малювання в загальноосвітній школі.
Хід заняття
1. Обговорення теоретичної частини заняття.
2. Практична діяльність студентів.
3. Аналіз і обговорення художньо-творчого завдання.
ПРИМІТКА: Завдання для роботи отримуються індивідуально.
Очікуваний результат
Створення і оформлення ілюстративного плану-календаря на певне півріччя шкільного навчального року загальноосвітньої школи. Письмовий аналіз уроків з ілюстрацією педагогічного малюнку на дошці.
Література
Основна: конспекти лекцій, практичні та лабораторні. Додаткова: 1,22,28,31,34,35,36.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №12
Тема: Створення планів інтегрованих уроків: проведення різноманітних видів художньої діяльності.
Мета: ознайомити студентів зі створенням планів інтегрованих уроків при проведенні різноманітних видів художньої діяльності, з метою впровадження оптимальних знань на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.
Обладнання та матеріали: папір, олівець, гумка, наждачний папір, фарби, пензлі, палітра, посуд для води, конспект лекції з теми “Структура уроку образотворчого мистецтва”.
Теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи
1. Морально-естетичне спрямування інтегрованих уроків, що поєднують різноманітні види художньої діяльності.
2. Сутність бачення та сприйняття навколишнього світу учнями початкових класів.
3. Прийоми розкриття і розвитку творчого потенціалу учнів на уроках малювання в загальноосвітній школі.
4. Методика розвитку інтересу учнів до набутих знань через сприйняття мистецтва.
Хід заняття
1. Обговорення теоретичного блоку заняття.
2. Написання конспекту уроку.
3. Створення наочності до уроку.
4. Аналіз і обговорення конспектів уроків.
ПРИМІТКА: Завдання для роботи отримуються індивідуально (відповідно до програми).
Очікуваний результат
Складений конспект уроку та виготовлена наочність до нього.
Література
Основна: конспект лекцій, практичних, лабораторних занять. Додаткова: Увесь ряд джерел та всі програми.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №1
Тема: Змішування кольорів. Закони змішування кольорів.
Мета: Ознайомити студентів із техніками і законами змішування кольорів, із мето¬дикою впровадження теми на уроках образотворчого мистецтва в 1 класі загальноосвітньої школи.
Студент повинен знати: Послідовність впровадження гуашевих та аква-рельних фарб, специфічні техніки роботи з ними, можливості отримання певних образотворчих ефектів та їх використання в образотворчих композиціях, особливості змішування гуашевих та акварельних фарб.
Студент повинен уміти: Використовувати обмежену кількість фарб (чер-вону, синю, жовту); отримувати за допомогою змішування з трьох основних чотири похідні фарби (зелену, фіолетову, оранжеву, коричневу), впроваджувати уміння в процесі створення оригіналь¬ної образотворчої композиції, виконувати наочність на задану тему, володіти методикою логічного введення даного завдання в структуру уроків образотворчого мистецтва в 1 класі загально¬освітньої школи відповідно до діючої програми.
Художньо-творче завдання: Відповідно до вимог, запропонованих викладачем, створити власну, оригінальну композицію з логічно обгрунтованим використанням змішування обмеженої кількості ко-льорів та отримання похідних тонів. Придумати казкову історію для дітей, яка б пояснювала зміст завдання у фантазійній формі.
Очікуваний результат: Образотворча композиція з логічно обгрунтованим використанням техніки змішування кольорів: отримання з 3-х основних – 4-х похідних кольорів. Казкова інтерпретація (зразок додається).
Література: Конспект лекцій, 2,5,6,7,13,27,43,45.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №2
Тема: Змішування кольорів. Техніки змішування кольорів.
Мета: Ознайомити студентів із техніками акварельного живопису, з впровадження теми у 1-2 класах загальноосвітньої школи; навчи¬ти виконувати точні матеріали у відповідності з діючою на¬вчальною програмою.
Студент повинен знати: Основні техніки акварельного живопису – “аля-пріма”, “лесування”, “по-вологому”, “примакування”, “крапкову”, особливості їх використання у дитячих образотворчих композиціях.
Студент повинен вміти: Використовувати акварельні фарби для отримання різноманітних ефектів у процесі впровадження технік змі-шування кольорів “аля-пріма”, “лесування”, “крапкова”, “по-во-логому”, “примакування”; виконувати наочність, як на окрему з названих технік, так і у комплексному поєднанні їх в одній ком¬позиції; володіти методикою введення даного завдання у струк¬туру уроків образотворчого мистецтва в 1-2 класах загально¬освітньої школи відповідно до діючої програми.
Художньо-творче завдання: В межах вимог, запропонованих викладачем, проявити творчу індивідуальність та нестандартне мислення у процесі створення оригінальної композиції, пошуку своєрідної кольорової гами та виправданих варіацій використання певної техніки у відповідному об'єкті зображення.
Очікуваний результат: Творча композиція з оригінальним сюжетом, яка висвітлює індивідуальне розуміння використання акварель¬них технік “аля-пріма”, “лесування”, “по-вологому”, “крапкової”, “примакування” (зразок додається).
Література: Конспект лекцій, 2,5,6,7,27,43,45.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №3
Тема: Психологічна дія кольорів.
Мета: Ознайомити студентів із психологічним впливом барв на людину, з кольорами, які викликають негативні і позитивні почуття та емоції, з методикою впровадження отриманих знань на уро¬ках образотворчого мистецтва в школі.
Студент повинен знати: Основні відомості та сучасні дослідження вчених про психологічну дію кольорів, відмінність сприйняття барв холодної та теплої, хроматичної та ахроматичної гам; особливості впровадження даної теми на уроках образотворчого мистецтва в школі.
Студент повинен вміти: Використовувати різнокольорові художні ма-теріали (фарби, олівці; фломастери, крейду) у процесі створе¬ння композицій, які ілюструють психологічну дію кольорів; створювати наочність та впроваджувати її на уроках образотвор¬чого мистецтва в початковій школі у розділах “Тематичне малю¬вання” та “Ілюстативне малювання”.
Художньо-творче завдання: Створити власну оригінальну композицію, яка повинна викликати відповідні до задуму емоції; запропону¬вати своє кольорове бачення образів злих та добрих казкових героїв.
Очікуваний результат: Образотворча композиція, яка виконується фарбами з ілюстрацією образів, що викликають негативні та позитивні почуття (зразок додається).
Література: Конспект лекцій, 5,6,8,19,24,33.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №4
Тема: “Акватипія” як художня техніка.
Мета: Ознайомити студентів з акварельною технікою “акватипія”, продемонструвати шляхи формування творчої уяви та абстрактного мис¬лення у школярів початкових класів у процесі засвоєння даної та споріднених тем.
Студент повинен знати: Етапність виконання акварельної техніки “акватипія”, варіації збагачення цієї техніки додатковими прийомами, аспекти її впровадження на уроках образотворчого мистецтва в школі.
Студент повинен уміти: Використовувати допоміжні засоби та матеріали для реалізації творчих композицій у техніці “акватипія”; створювати сприятливі умови для формування в школярів нестандартних рішень творчих композицій, абстрактного мислення та фантазії; виконувати наочність та адаптувати вивчений матеріал до шкільної програми.
Художньо-творче завдання: Створити творчі композиції в техніці “акватипія” (від плями та нитками). Домалювати роботу, використовуючи власний асоціативний досвід. Головна вимога – несподіваність зображення.
Очікуваний результат: Оригінальна композиція у техніці “акватипія” (від плями, нитками) з наступним доопрацюванням акварельними фарбами. Трансформація абстрактних плям у конкретні образи минулих сприймань.
Література: 2,5,6,13,24,33.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5(А)
Тема: Вітальна листівка.
Мета: Ознайомити студентів із технікою виготовлення листівки-видавки та методикою впровадження даного завдання на уроках обра-зотворчого мистецтва в школі.
Художньо-творче завдання: Відповідно до вимог техніки виконання, створити вітальну листівку, використовуючи індивідуально знайдену декоративну або абстрактну композицію та кольорову гаму.
Обладнання та матеріали: Папір білий та кольоровий, фарби, пенз¬лі, ножиці, картон, олівець, гумка, баночка з водою, клей.
Етапність та зміст роботи:
1. Складаємо книжкою аркуш білого паперу.
2. На картонці, розміром в книжку створюємо ескіз.
3. Вирізуємо з картону частини, які мають бути випуклими на листівці.
4. Змочуємо білий папір водою зсередини.
5. Витискуємо рельєфне зображення за допомогою картонних шаблонів.
6. Розфарбовуємо листівку або прикрашаємо кольоровим папером.
7. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Листівка-видавка в акварельній техніці “аля-пріма” з індивідуальним пошуком декоративної або абстракт¬ної композиції та кольорової гами.
Література: Конспект лекцій.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №5(Б)
Тема: Листівка-сюрприз.
Мета: Ознайомити студентів із технікою виконання листівки-сюрпризу та методикою її впровадження на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі, в під¬готовці до свят.
Художньо-творче завдання: Проявити фантазію, нестандартне мислення, творчу уяву у процесі створення листівки-сюрпризу. Використати попередньо вивчені техніки, підібрати відповідну кольорову гаму.
Обладнання та матеріали: Різноманітні за фактурою, кольором та розміром матеріали, що сприятимуть реалізації творчого задуму, папір, клей, ножиці, нитки.
Зміст та етапність роботи:
1. Створення ескізу листівки-сюрпризу.
2. Знайдення відповідних матеріалів.
3. Реалізація творчого задуму.
4. Оздоблення листівки деталями.
5. У разі потреби розфарбовування деяких компонентів.
6. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Вітальна листівка-сюрприз, виконана за допомогою різноманіт¬них за кольором, фактурою та розміром матеріалів.
Література: Конспект лекцій.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №6
Тема: Монотипія.
Мета: Ознайомити студентів із графічними техніками (монотипія) та методикою їх впровадження в практику роботи на уроках творчого мистецтва в початковій школі.
Художньо-творче завдання: Реалізувати власний творчий задум, підібрати відповідну кольорову гаму під час виконання графічної техніки – монотипії.
Обладнання та матеріали: Олійна фарба (чорна), скло, аквар. фарби, пензлик, олівець, гумка, губка або марлевий тампон.
Зміст та етапність роботи:
1. Створити ескіз (нескладне зображення) олівцем.
2. Зафарбувати світлими та яскравими акварельними фарбами.
3. Перевести малюнок на зворотній бік.
4. Змастити скло тонким шаром, олійної фарби.
5. Олійну фарбу рівномірно розташувати.
6. Розфарбований малюнок помістити лицьовою стороною на сил з олійною фарбою і перевести контури на зворотній бік.
7. Оформити паспарту.
8. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Творча композиція у графічній техніці (монотипія) з використанням акварельних та олійної фарб.
Література: Конспект лекцій.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №7
Тема: Естамп.
Мета: Ознайомити студентів із графічними техніками (естамп) та методикою їх впровадження в практику роботи на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі.
Художньотворче завдання: У процесі засвоєння графічної техніки (естамп) реалізувати власний задум, підібрати кольорову гаму, проявити нестандартне мислення та фантазію.
Обладнання та матеріали: Картоплина, морква, ножиці, гуаш, пензлик, олівець, гумка, білий або кольоровий папір.
Зміст та етапність роботи:
1. Розрізати картоплину (моркву) посередині.
2. На одній з площинок продряпати лінійний малюнок будь-якої форми.
3. Вибрати фонові фрагменти малюнку, щоб зображення стало випуклим.
4. Нанести на випуклу частину густої гуаші та відбити кілька¬разово на папері.
5. В разі потреби домалювати необхідні елементи та дрібні деталі.
6. Оформити паспарту.
7. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Ескіз тканини або шпалер у техніці естамп, (відбиток) із використанням гуашевих фарб.
Література: Конспект, 7,9,19,20.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №8
Тема: Резервування паперу.
Мета: Ознайомити студентів із техніками резервування паперу свічкою та крейдою “Поліколір” та методика їх впровадження у практику проведення уроків образотворчого мистецтва в початковій шко¬лі.
Художньо-творче завдання: У процесі засвоєння техніки резервування паперу реалізувати індивідуальний задум, підібрати властиву сюжету кольорову гаму, проявити винахідливість у підкреслен¬ні резервуванням художніх образів.
Обладнання та матеріали: Свічка, крейда “Поліколір”, акварельні фарби, пензлик, гумка, олівець, папір.
Зміст та етапність роботи:
1. Створити олівцем попередній начерк.
2. Покрити свічкою олівцями місця, де повинен залишитися білий папір.
3. Зафарбувати аквареллю в техніці “по-вологому”.
4. Оформити паспарту.
5. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Сюжетна або декоративна композиція з використанням свічки, акварелі та крейди “Поліколір” для отримання ефекту резервування паперу.
Література: Конспект лекцій, 44,48.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №9
Тема: Гратографія.
Мета: Ознайомити студентів із технікою продряпування поверхні паперу та методикою їх впровадження на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах.
Художньо-творче завдання: У процесі засвоєння техніки (гратографїї) створити творчу (за власним задумом) композицію, обрати у підпорядкуванні сюжету обрану техніку.
Обладнання та матеріали: Свічка, гуаш, туш, пензлик, папір, гострий предмет для продряпування, картон (1 аркуш).
Зміст та етапність роботи:
1. Зафарбувати тло в поліхромній або монохромній гамі.
2. На підсохле тло нанести шар свічки.
3. Зверху щільно покрити гуашшю або тушшю.
4. Коли підсохне, продряпати завчасно обраний малюнок будь-яким гострим предметом.
5. Оформити паспарту.
6. Адаптувати до шкільної програми.
Очікуваний результат: Сюжетна або абстрактна композиція з вико-ристанням свічки, гуаші або туші, оздоблена технікою про¬дряпування паперу.
Література: Конспект лекцій, 18,19,24,27.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №10
Тема: Паперовий вітраж.
Мета: Ознайомити студентів із технікою виконання паперового вітражу та використанням його як на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі, так і в позакласній роботі.
Художньо-творче завдання: Враховуючи особливості техніки виконання паперового вітражу, створити творчу композицію з логічним розташуванням прозорих віконець, проявити винахідливість у пошуці кольорової гами.
Обладнання та матеріали: Два аркуші кольорового картону, жатий ко-льоровий папір, ножиці, клей, олівець, гумка.
Зміст та етапність роботи:
1. Створити на одному з аркушів картону нескладний ескіз.
2. Вирізати віконця згідно із задумом.
3. Перевести та вирізати віконця на другому аркуші картону.
4. На зворотньому боці одного з аркушів картону заклеїти ко¬льоровим жатим папером прорізані віконця.
5. Наклеїти другий аркуш картону.
6. Адаптувати до шкільної програми, гуртків образотворчого мистецтва, заходів по оздобленню школи перед святами.
Очікуваний результат: Сюжетна або абстрактна композиція з використанням жатого кольорового паперу, яку можна повісити як вітражну прикрасу на вікні аудиторії чи класу. ,
Література: Конспект лекцій.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №11(А)
Тема: Модульна аплікація.
Мета: Ознайомити студентів із технікою виконання модульної аплікації та методикою її впровадження на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці.
Художньо-творче завдання: Створити оригінальну композицію з клаптиків кольорового паперу однієї форми; проявити уяву, фанта¬зію та нестандартне мислення для реалізації даного завдання.
Обладнання та матеріали: Кольоровий папір та картон, ножиці, клей олівець, гумка, лінійка.
Зміст та етапність роботи:
1. Створення попереднього ескізу.
2. Вибір певної геометричної форми.
3. Вирізування різнокольорових модулей.
4. Складання на тлі кольорового картону модульної композиції.
5. Наклеювання готового зображення.
6. Оформлення паспарту.
7. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Творча композиція з певних геометричних модулей з кольорового паперу на тлі.
Література: Конспект, 37,38.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №11(Б)
Тема: Аплікація методом обривання.
Мета: Ознайомити студентів із аплікативною технікою-методою обривання та методикою її впровадження на уроках образо¬творчого мистецтва і художньої праці.
Художньо-творче завдання: Створити оригінальну композицію з клаптиків обірваного кольорового паперу; проявити уяву, особисте трактування м'яких, пухнастих об'єктів зображення за допомогою даної техніки; підібрати цікаву кольорову гаму.
Обладнання та матеріали: Кольоровий папір та картон, ножиці, клей, олівець, гумка.
Зміст та етапність роботи:
1. Створення попереднього ескізу.
2. Складання мозаїчного панно з клаптиків обірваного кольорового паперу.
3. Пересування паперу та перевірка правильності зображення.
4. Наклеювання уточненої композиції.
5. Оформлення паспарту.
6. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Творча композиція з обірваних клаптиків кольорового паперу на картонному тлі.
Література: Конспект лекцій, 37,38,40,42-46.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №11(В)
Тема: Аплікація різнофактурними матеріалами.
Мета: Ознайомити студентів зі створенням аплікативно оздоблених обсягово-просторових предметів та з методикою їх впровадження на уроках образотворчого мистецтва і художньої праці початкової школи.
Художньо-творче завдання: Реалізувати творчий задум у процесі виготовлення і оздоблення обсягово-просторової форми за допомогою ниток та інших підручних матеріалів. Знайти ужиткову функцію даного предмету.
Обладнання та матеріали: Нитки та клаптики тканини різних кольорів, обсягово-просторова форма, клей, ножиці, гачок.
Зміст та етапність роботи:
1. Створення площинного ескізу задуманого виробу.
2. Вибір кольорової гами ниток і тканин.
3. Вибір або виготовлення оздоблення.
4. Поступове нанесення клею на обсягово-просторову форму.
5. Наклеювання обраних ниток.
6. Оздоблення готової форми декоративними елементами.
7. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Обсягово-просторова форма аплікативно оздоблена різно¬кольоровими нитками та клаптиками тканини.
Література: Конспект лекцій, 20,22,24(с.27-32),34,38.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 11(Г)
Тема: Аплікація різнофактурними матеріалами.
Мета: Ознайомити студентів із створенням аплікативних оздоблених площинних композицій та методикою їх використання на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці в початковій школі.
Художньо-творче завдання: Реалізувати творчий задум у процесі виготовлення і оздоблення аплікативної площинної композиції за допомогою непотрібних та використаних матеріалів, контраст-фактур.
Обладнання та матеріали: Картонка (тло), тканини, тирса, нитки, ґудзики, фольга, клей, ножиці та ін.
Зміст та етапність роботи:
1. Створення попереднього ескізу олівцем з урахуванням підручних матеріалів.
2. Виготовлення з підручних матеріалів необхідних форм. Вибір контрастних за фактурою матеріалів.
3. Уточнення композиції з готовими формами.
4. Наклеювання основних і допоміжних форм.
5. Оздоблення композиції в разі потреби.
6. Оформлення паспарту.
7. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Площинна аплікативна композиція з непотрібних та використаних матеріалів. Контраст фактур.
Література: Конспект лекцій, 20,22,24(с.33-35),34,38.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №12
Тема: Витинанка.
Мета: Ознайомити студентів з аплікативною техніків і варіантам народної та сучасної витинанки з методикою її впровадження на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці.
Художньо-творче завдання: Реалізувати творчий задум у процесі створення аплікативної витинанки методом складання паперу вдвічі, вчетверо, гармошкою; знайти власну кольорову гаму.
Обладнання та матеріали: Кольорові папір та картон, ножиці, клей, лінійка, олівць, гумка.
Зміст та етапність роботи:
1. Створення попереднього начерку майбутньої композиції.
2. Пошук кольорового паперу для визначення гами витвору.
3. Згинання та вирізування витинанки за задумом.
4. Ускладнення зображення додатковими елементами і деталями
5. Оформлення паспарту.
6. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Творча композиція в аплікативній техніці витинанки з кольорового паперу та картону.
Література: Конспект лекцій, 37,38,40,42-46.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №13
Тема: Святкові квіти (за методикою Джун Джексон).
Мета: Ознайомити студентів із створенням обсягово-просторових квітів за методикою канадського педагога Джун Джексон та впровадження даної теми на уродах образотворчого мистецтва і художньої праці, позакласних занять, у процесі підготовки свят і оформлення класів.
Художньо-творче завдання: Реалізувати свій творчий задум у процесі створення обсягово-просторових форм квітів за методикою канадського педагога Джун Джексон. знайти власну кольорову гаму та компоненти оздоблення.
Обладнання та матеріали: Клаптики картону, кольоровий папір, ножиці, лінійка, нитки, допоміжні матеріали.
Зміст та етапність роботи:
1. Вибір розмірів обсягово-просторової форми.
2. Виготовлення шаблонів та вирізування елементів відповідних розмірів.
3. Склеювання окремих елементів форми.
4. Поєднання окремих елементів в єдину форму.
5. Оздоблення квітів.
6. Наклеювання петлі для підвішування.
Очікуваний результат: 3-4 обсягово-просторових формі квітів із різнокольорового паперу зі святковим оздобленням.
Література: Конспект лекцій, 10(с.15-19),38.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 14(А)
Тема: “Орігамі”.
Мета: Ознайомити студентів зі створенням площинних та обсягово-просторових форм в японскій техніці конструювання з паперу “орігамі” та методикою ii впровадження на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці в початковій школі.
Художньо-творче завдання: Реалізувати творчий задум у процесі пошуку конструктивних паперових форм, цікавих сполучень кольорів та інтегруван¬ня різноманітних образотворчих технік.
Обладнання та матеріали: Кольоровий папір, ножиці, клей, пензлик, папір або картон для фону.
Зміст та етапність роботи:
1. Виготовлення різноманітних форм птахів тварин, квітів, та ін. із кольорового паперу.
2. Пошук можливостей поєднання форм.
3. Інтегрування вивчених форм з іншими художніми техніками.
4. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: 20-25 різноманітних фігурок із кольорового паперу (конструювання в японській техніці “Орігамі”). Творчі пропозиції поєднання зроблених фігурок із різними художніми техніками.
Література: Конспект лекцій, 47.
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №14(Б)
Тема: Святкова листівка в техніці “орігамі”.
Мета: Ознайомити студентів зі створенням святкових листівок із використанням японської техніки “орігамі” та інтегру¬ванням різноманітних художніх технік; з методикою її впровадження на уроках образотворчого мистецтва та худож¬ньої праці в початковій школі.
Художньо-творче завдання: Реалізувати творчий задум у процесі створення святкової листівки з використанням японської техніки конструювання з паперу “орігамі” та інтегрування різних художніх технік.
Обладнання та матеріали: Кольоровий папір, ножиці, аркуш білого паперу, клей, додаткові матеріали для оздоблення листівки за задумом.
Зміст та етапність роботи:
1. Створення попереднього ескізу олівцем.
2. Розфарбування майбутньої листівки.
3. Пошук цікавої зовнішньої форми.
4. Виготовлення фігурок із паперу за змістом.
5. Наклеювання фігурок відповідно до композиції.
6. Оздоблення листівок додатковими матеріалами.
7. Адаптування до шкільної програми.
Очікуваний результат: Творча композиція святкової листівки в японській техніці конструювання з паперу “Орігамі” з використанням додаткових художніх матеріалів і технік.
Література: Конспект лекцій, 47.