Проблемна тема

ІННОВАЦІЙНО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА

 В ГАЛУЗІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБРАЗОТВОРЧОЇ

 ДІЯЛЬНОСТІ

Мистецтво - одна із форм суспільної свідомості, 

форма людської діяльності, яка відрізняється від науки, 

політики, права, релігії

Актуальність

Освіта в умовах сучасного динамічного суспільства вимагає постійної творчої активності всіх учасників педагогічного процесу. Особливо зростає значення творчої ініціативи педагогів у пошуку нової стратегії і тактики демократизації і гуманізації педагогічної діяльності. Тому винятково важливим пріоритетом у системі сучасної освіти виступає інноваційно-освітня діяльність. її предметом, як сказано в “ Положенні про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності ” , є розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій, якими є вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності. За масштабом інноваційна освітня діяльність може здійснюватись на всеукраїнському, регіональному рівнях та в умовах окремого освітнього закладу.

Мотиви, що спонукають педагогів до інноваційної освітньої діяльності, можуть бути різноплановими: суб’єктивними – незадоволення існуючою практикою навчання і виховання, стандартними, одноманітними методиками, творча інтуїція, натхнення як наслідок постійного аналізу власної і чужої практики, роздумів і пошуків нового; об’єктивними – залучення педагогів до інноваційної освітньої діяльності через систему управління освітою (участь у наукових семінарах, стажування, методичні об’єднання, курси підвищення кваліфікації, науково-практичні конференції, дискусії, ділові ігри тощо).

Провідна наукова ідея дослідження: одночасне формування низки компетентностей  шляхом використання інтегративної технології

Об’єкт дослідження: інтерактивні технології в поєднанні з нетрадиційними техніками  зображення в процесі викладання образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження:  інтеграція традиційних і нетрадиційних технік.

Мета: проаналізувати місце та роль традиційних та нетрадиційних технік зображення   в поєднанні з тренінговими технологіями  для  формування спеціальних компетентностей школяра в умовах особистісно-спрямованого навчання.

Теоретично обґрунтувати та показати значення використання  тренінгу  та нетрадиційної техніки малювання  для художньо естетичного розвитку та розвитку емоційної чутливості,  формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, розвитку  практичної умілості та вправності,    формування  загальнокультурної  компетентності

Задачі

1.                     Розкрити значення техніки зображення в процесі створення малюнків.     

2.                     Розглянути проблеми розвитку дитячої образотворчої творчості в психолого-педагогічній і методичній літературі.    

3.                     Розглянути зміст і методику   використання тренінгів  та роботи з використання нетрадиційної техніки зображення з метою розвитку дитячої творчості.

Новизна І

нтегративна художньо-педагогічна технологія

Умови ефективного функціонування

·                       мотивація педагогічного колективу щодо нетрадиційної організації образотворчої діяльності дітей;

·                       інноваційний підхід до організації освітньо - виховного процесу;

·                       створення умов для  вдосконалення та закріплення навичок дітей у самостійній художній діяльності

Вивчення основ образотворчого мистецтва займає одне з важливих місць у системі естетичного виховання.  Залучення дитини до образотворчого мистецтва створює основу для формування та розвитку естетичних здібностей, та здатність  сприймати світ і творити за законами краси – це дуже важлива складова формування людських якостей.

Заняття з образотворчого мистецтва є особливою галуззю освіти, де нестандартні, інноваційні підходи, індивідуальні пошуки технологій художнього втілення образів є постійним конструктивним елементом творчої діяльності педагога. У змісті означеної методики простежуються два взаємопов’язані напрямки інноваційних пошуків: один-по лінії відкриття нестандартних, доступних для дітей виражальних засобів створення образів у різних видах образотворчої діяльності, інший – пошуки оригінальної методики роботи над реалізацією творчих задумів дітей.

Викликати інтерес дітей до образотворчого мистецтва — це один з важливих кроків до души дитини.

Творча активність школярів на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створюючи відповідну атмосферу. Найефективніший прийом тут — застосування  тренінгів в поєднані з нетрадиційними методами зображення.

Тренінг  є  одним  з  активних  методів  групової  роботи,  його  розуміють  як процес  запланованих  змін  людини,  спрямованих  на  її  особистісний  і  професійний розвиток,  шляхом  набуття,  аналізу  й  переоцінки  власного  життєвого  досвіду  в процесі  роботи. Водночас  тренінг  є ефективною формою роботи щодо засвоєння знань та формування умінь і навичок, сприяє  організації  взаємодії,  створює  можливості  спілкування  у  довірливій  атмосфері й неформальній обстановці, впливає на пізнання учнем себе та довкілля.

Часто дітям не подобаються їх малюнки і вони починають відмовлятися малювати, пояснюючи, що погано рисувати не хочеться, а добре – не виходить. Використання елементів тренінгових технологій та нетрадиційних методів зображення створює ілюзію того, що в дитини може вийти щось цікаве, незвичайне, дозволяє повірити в себе. Фантазуючи, діти забувають про страх. Позитивна оцінка вчителя надає впевненості і діти поступово перестають боятися чистого аркуша паперу.

Проведення уроків у формі тренінгу дає можливість застосовувати різноманітні методи і прийоми, а також організовувати і провести навчальний процес; створюючи комфортні умови для співпраці вчителя і учнів, виявляти майстерність, розвивати вміння та навички спілкування, залучати дітей до мистецтва, до прекрасного .

Безперечно, що все найкраще в образотворчому мистецтві засноване на наполегливій праці та обов’язковому засвоєнні правил зображення та опануванні  образотворчої техніки. Але не менш важливими є уява  та емоційне сприйняття.

Саме на уроках образотворчого мистецтва з’являється реальна можливість навчити дитину бачити навколишній світ, і бачити його по-своєму; не переказуючи чужих думок, а мати власні думки й переконання.

 Безперечно, такий підхід до навчання вимагає  значних зусиль, пошуку нових шляхів і методів розв’язання навчальних завдань. І, мабуть, передусім — поважного ставлення до учнів, що ґрунтується на твердженні, що кожний учень є унікальною особистістю, незалежно від його віку. І ми не спроможні істотно впливати на зміну цієї особистості. Ми можемо лише спрямувати її інтерес у потрібному напрямку, розбудити творчу уяву або  цікавість.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, що дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу й самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості й творчого підходу до розв’язання проблеми.

Необхідною умовою для майбутньої творчої діяльності учнів є накопичення досвіду і знань. Важливою умовою є також наявність доступних для дитини матеріалів, технік виконання. При цьому не має суттєвого значення те, яким чином дитина їх використовуватиме.

Творчі здібності розвиватимуться ефективно лише в тому випадку, коли процес творення буде повною мірою спрямованим на досягнення поставленої мети.

Важливе значення для формування творчих здібностей має також систематичність і послідовність роботи.

В структурі це виглядає ось так:

                                    Творча діяльності учнів складається з:

                     1. Накопичення досвіду і знань.

                     2. Наявність доступних для дитини матеріалів, технік виконання.

                     3. Систематичність і послідовність роботи.

Слід пам’ятати, що кожна дитина має певні здібності, тому головне завдання вчителя — вчасно їх помітити, заохотити й надати можливість їм розвиватися.

                                           Стимуляція процесу мислення.

Намагаючись стимулювати в учнів процесс мислення, викликати в них віру у власні сили, упевненість у своїх можливостях, я не подаю все в готовому вигляді, а пропоную дітям подолати певні перешкоди, труднощі на своєму шляху.

Дитина, яка працює творчо, здатна перетворити будь-яку працю на мистецтво, створити красу для себе та оточуючих.

Таким чином, для досягнення мети доцільним буде використання таких форм організації естетичного виховання, які мають виходити за межі традиційного уроку, бути привабливими, цікавими, різноманітними, пізнавальними, емоційно забарвленими, інтелектуальними.

Необхідно врахувати різноманітні фактори

рівень розвитку

можливості сприймання

забезпеченість ілюстративним матеріалом

місце проведення уроків

Урок образотворчого мистецтва настільки багатогранний, що дозволяє вирішувати не тільки проблеми духовного, але й психофізичного та соціального здоров’я школярів. Образотворче мистецтво не просто сприяє розвитку дитини але й визначає духовне становлення та психологічний розвиток дитини.

Давно відомо, що заняття  живописом допомагають знімати емоційне напруження, зменшують тривожність, агресію. А враховуючи те, що сучасному вчителю необхідно не тільки спиратися на особливості кожної дитини, але й використовувати засоби для її корекції та адаптації в соціумі, тренінгові технології можуть стати допоміжними в освітньому процесі.

Інноваційні методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчого мислення учнів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-змагання,  комп'ютерні уроки,  уроки з груповими формами роботи,  уроки, які ведуть учні, уроки-конкурси, уроки-тренінги тощо .

Що таке тренінг?

Тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою та із тренером, ефективна форма опанування знань; інструмент для формування умінь і навичок; форма розширення досвіду . 

Позитивні можливості уроку-тренінгу:

• Створює доброзичливе емоційне налаштування  на уроці.

• Укріплює культурну ідентичність, допомагає подоланню язикового бар’єру.

• Дає можливість дитині виражати свої почуття у соціально прийнятній формі.

• Розвиває почуття внутрішнього контролю.

• Сприяє творчому самовираженню, розвитку уяви, практичних навичок образотворчої діяльності.

• Знижує негативні емоційні стани та їх прояви.

 Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю суттю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал учня: рівень та обсяг її компетентності, самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте у світі швидких змін і безперервного старіння знань традиційна форма навчання має звужені рамки застосування.

 Другим  напрямком роботи є розвиток творчості та уяви дітей у процесі малювання нетрадиційними техніками. Техніка малювання включає широке коло питань: набуття спеціальних навичок, способів і прийомів, за допомогою яких виконується художній твір, це безпосередній результат роботи зі спеціальними матеріалами та інструментами, способи їх використання для мети зображення і художнього вираження. У поняття техніки включається розвиток ока і руки, їх узгоджена діяльність. Особливого значення надається вмілому, правильному зображенню контура, форми, кольору предметів. Сюди включається також техніка ліній, заштриховування, заливки, накладання більш посилених тонів, певна манера малюнка і письма, спосіб використання тих чи інших матеріалів (паперу, олівця, вугілля, пастелі, олійної фарби, акварелі, гуаші, темпери та інші) у співвідношенні з їх якостями і зображувальними властивостями.

За традиційні техніки приймають ті, які вже виправдали себе в процесі навчання і введені до змісту сучасних програм. Нетрадиційні – це нові техніки, досить відомі, але які ще не знайшли широкого застосування, хоч вони можуть бути досить ефективними для зображення певних тем, для розвитку дитячої творчості. На противагу традиційності, не традиційність дає можливість відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в її образотворенні. Нетрадиційні техніки досить прості в технічному плані, діти легко їх засвоюють і отримують задоволення від результатів. Вони також дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок.

Нетрадиційні техніки малювання відкривають широкі можливості для розвитку уяви і творчих здібностей дітей, вони описані в мистецькій і методичній літературі, але недостатньо дослідженими є зміст малюнків, що можна виконувати кожною конкретною технікою, і методика застосування технік у малюванні дітей різних вікових груп.

Ефективний розвиток творчих здібностей дітей у процесі малювання нетрадиційними техніками можливий за таких умов: усвідомлення дітьми художньо-естетичної основи нетрадиційних технік малювання, розуміння їх естетично-прикладного значення, доцільності використання в зображенні певних тем; порівняльного використання в практиці традиційного і нетрадиційного способів малювання для формування самопереконань дітей.

Малювання творчих тем нетрадиційними техніками вимагало суттєвих змін у методиці роботи з дітьми. У ній вдало поєднувались творчі завдання різної складності, технічні хвилинки, ігри та вправи художнього змісту, художнє експериментування. Від заняття до заняття діти здобували унікальний досвід творчої самореалізації , вони досліджували, фантазували, поєднували знайомі елементи в нові комбінування, почували себе до певної міри чаклунами та творцями.

 Мною були виявлені певні позитивні зміни в художньо-творчому розвитку дітей під впливом застосування нетрадиційних технік малювання і методів активізації їх особистих творчих зусиль. Якщо на початкових заняттях спостерігала розгубленість і безпомічну метушню в діяльності дітей, то в подальшому – більш самостійні, впевнені й активні художньо-пошукові дії. Вони щиро раділи з приводу своїх знахідок і відкриттів, розповідали про них один одному .

Більш активною і продуктивною стала асоціативна  уява дітей, оскільки застосовувані техніки малювання переважно базувались на домальовуванні нанесених, розмитих, розбризканих, роздмуханих плям різної форми, величини, кольору, конфігурацій, унаслідок чого і створювались нові образи в малюнках. У намальованому нетрадиційними способами діти навчились вичленовувати і бачити предмети й об’єкти навколишнього світу. Вони практично засвоїли прийоми деталізації й акцентування в малюнку як способи вичленовування образів з початкового абстрактного зображення.

До творчих здобутків також можна віднести урізноманітнення індивідуальних задумів малюнків як крок до подолання їх одноманітності і шаблонності.

Переконана, що малювання нетрадиційними техніками є дуже цікавим і доступним для дітей видом діяльності, за допомогою якого можна створювати предметні, сюжетні і декоративні зображення. Це малювання приваблює їх більш легкими способами виконання, якісними результатами, свободою дій, швидкими темпами роботи. Щоб творчість дітей була більш продуктивною і цікавою, приносила їм багато задоволення,  потрібно створювати радісну, спокійну атмосферу самодіяльності, яка сприятиме проявам дитячої свободи і розкутості в малюванні.

Нетрадиційна образотворча діяльність   разом з тренінгами відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини. Адже самокоштовним є не кінцевий продукт – малюнок, тощо, а розвиток особистості: формування впевненості в собі, у своїх здібностях, самоідентифікації у творчій роботі, цілеспрямованість діяльності. Пропоновані інноваційні зміни до програми викладання образотворчого мистецтва МОН.

Висновок

Образотворче мистецтво – це один із видів мистецтва. Що найбільш потрібний людині: від народження – до смерті.

Використання   тренінгових технологій  в поєднані  з нетрадиційними  техніками на уроках  образотворчого мистецтва допомагає дітям у подоланні негативних емоцій. Тобто мимоволі здійснюється психологічна корекція, яка допомагає зняти  негативні емоційні   та переживання дітей.

Це сприяє підвищенню рівня самоповаги та нейтралізації захисних симптомокомплексів (тривожність, недовіра до себе, відчуття меншовартості, ворожості, конфліктності, труднощів у спілкуванні), спричинених внутрішніми конфліктами особистості.

Тому завданням педагога є навчати дітей відтворювати навколишній світ, творчо мислити, уявляти, а також позбуватись негативних емоцій та переживань, що виникають у школяра в ході виконання практичних завдань з образотворчого мистецтва.

Впровадження інноваційної діяльності сприяє і підвищенню  якості навчальних досягнень про що свідчать наступні діаграми.

Підсумовуючи сказане, я хочу наголосити. Що учень може погано читати, писати, лічити, але чудово малювати. Отже, у нього добре розвинене почуття прекрасного.

Людина, що тягнеться до краси, постійно вдосконалюється. Завдяки таким людям вдосконалюватиметься і навколишній світ, а заодно і добрішатиме. Адже, як відомо: “Краса врятує світ ”.

Додатки

Методи та форми роботи, які я використовую на  різних уроках образотворчого мистецтва згідно етапів  уроку

І. Вступ.

П’ятикласники, переходячи  до середньої школи,  мають ознайомитися з учителями, а вчитель дізнатися як кого звуть та риси дитини ,  для цього варто використати метод   «Самопрезентація»

1.1.                      Вправа “Ініціали” (5 хв.).

Учасникам пропонують назвати прізвище, ім'я, по батькові, а потім  - свої позитивні  якості,  що  починаються  з  літер  власних  ініціалів.  Наприклад,  Паращук Наталія  Валеріївна – працьовита,  наполеглива , весела. Усі представляються по черзі. За браком часу можна називати тільки  ім’я  та рису характеру.

1.2. Вправа «Успіх»

-           Сьогодні я вас знову запрошую в світ Образотворчого мистецтва , де ми працюватимемо  разом і, звичайно, розраховую на вашу підтримку та допомогу. Кожному з вас хочу  побажати на цьому уроці бути:

У – успішним

С – самовпевненим

П – працьовитим

І – інформованим

Х – хоробрим

У – уважним

Тобто я вам бажаю Успіху!

1.3   Зняття емоційного напруження “Уяви себе  митцем” (5 хв.).

Викладач пропонує  на хвилину заплющити очі, уявити себе  митцем за улюбленою справою.

Після  виконання  вправи   ставиться  учасникам  запитання :  “У якій галузі мистецтва Ви уявили себе? За яким заняттям?  Чому саме таку картину  побачили?”

ІІ. Актуалізація опорних знань. 

Починаючи урок, маємо налаштувати учнів на вивчення даної теми, і для цього бажано звернутися до життєвого досвіду учнів, до знань , набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як  побудова асоціативного куща,  тестові завдання з використанням сигнальних карток,  розгадування кросвордів, загадок.

2.1. Асоціації. Побудова асоціативного куща.

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та

сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записуються на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема – опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.

2.2.  «Парашутисти» - робота в парах.

На парашутах записані вирази з образотворчого мистецтва, які роздаються учням по одному на парту. На дошці написані правильні продовження – відповіді на  вирази. Кожен парашут треба посадити в свій квадрат. Наприклад:

«Вид образотворчого мистецтва, в якому дійсність пластично відтворюється в об’ємних формах – це…» на дошці запис  - скульптура.

2.3.  « Знайди зайве»

учням пропонується знайти зайве слово

1.      лінійний, тональний, вишивка

2.      горизонтальні , хвилясті, гравіювання

3.      висхідні, вертикальні, батик

4.      несхідні, ламані,кераміка

5.      колорит, колірна гама, витинанка

6.      колірний  тон, нюанс, ткацтво

7.      анімалістичний, пейзажний, орнамент.

ці всі зайві слова відносяться до якого виду образотворчого мистецтва?

Декоративно – прикладного – відповіді учнів. Отже , сьогоднішня тема це ознайомлення з різноманітними формами декоративно – прикладного мистецтва.

Далі на цьому ж уроці можна використати

2.4« Хто швидше »

На дошці розташована низка слів ( суміш видів та жанрів образотворчого мистецтва): анімалістичний, натюрморт, декоративно – прикладне мистецтво, скульптура , пейзаж, архітектура, історичний, побутовий, живопис, портрет, інтер’єр, графіка. Розподілити слова на дві групи : одна частина класу види образотворчого мистецтва вибирає, а інша – жанри образотворчого мистецтва.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів діяльності.

-            3.1. Після того, як ви дізналися назву теми, для досягнення успіху вам необхідно сформулювати завдання уроку. Це може зробити кожен із вас, використовуючи формулу :

 Після цього уроку я зможу:

·         Пояснити…

·         Створити…

·         Набути навички в роботі…

·         Проаналізувати…,

тобто учні мають усвідомити власні очікування від уроку.

1.2                Вправа «Берег сподівань та звершень»

Очікування записуються на човниках. На аркуші паперу намальовано річку з двома берегами. Човники прикріплюють поблизу берега сподівань. Наприкінці  уроку сподівання, які справдилися, переносять до берега звершень.

1.3                Вправа «Гриби»

Гриби ростуть навколо кошика. По завершенню ті сподівання, що справдилися, «складають» до кошика.

1.4                Вправа «Гора»

Намальована на аркуші гора, а очікування учасників написані на клейких папірцях,розмістити біля її підніжжя. По закінченню уроку, учасники переносять їх на гору, якщо сподівання справдилися та урок сподобався.

ІV. Мотивація навчальної діяльності на уроці.

4. 1.  Метод « Мозковий штурм»

·             Як ви вважаєте, навіщо ми вивчаємо тему «…»

·             Де нам знадобиться це в житті?

4.2.  Метод « Діалог»

Його суть полягає в тому, що групи шукають узгоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, переліку ознак, кінцевому тексті. Вся увага приділяється сильним моментам позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди і під час завершення роботи дають узагальнену відповідь.

Це може бути під час аналізу картин по такому алгоритму:

1.       Назва картини, автор.

2.       Визначення жанру твору ( пейзаж, портрет, натюрморт, історичний, побутовий, анімалістичний, міфологічний, сюжетно – тематична картина)

3.       Що зображено на картині ? ( Події, об’єкти …)

4.       Що лежить у центрі композиції, статична чи динамічна композиція?

5.       Яким чином виділено головне: розміром, кольором, розміщенням?

6.       Наявність плановості ( багатопланова композиція або використання планів недоречне)

7.       Як автор  використав лінійну та повітряну перспективи?

8.       Визначення колориту картини

4.4.  Метод « ПРЕС»  дає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників:

1.       Позиція: почніть зі слів « Я вважаю…»

2.       Обґрунтування: починаючи словами « …тому, що…» поясніть на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

3.       Приклад: продовжуйте висловлювання словом «…наприклад  » та наведіть факти , дані, що підтверджують вашу позицію.

4.       Висновки: закінчіть висловлювання  « отже ( тому), я вважаю»  і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як ви оцінюєте даний твір мистецтва.

У виступі використовуйте думку експертів, газетні статті, теоретичний матеріал з даної теми, думки інших учнів, слова вчителя тощо.

4.5.   Технологія « Уяви себе» за картиною І Левітана « Золота осінь»

-           Як ви думаєте, про що ця картина?

-           Що зображено на ній?

-           Яке небо на картині?

-           Якого кольору листя на деревах ?

-           Чи всі дерева одягнені в золоте вбрання ?

-           Якою здається вода в річці?

-           Як зображено сонце?

-           Що видно на високому березі вдалині?

-           Що найбільше сподобалося вам у цій картині ?

-           Чому осінь називають золотою, багатою, щедрою?

-           Який колорит у картині?

-           Який настрій викликає пейзаж?

-           Якій заголовок можна дати цій картині ?

V. Пояснення нового навчального матеріалу.

5.1 Метод « Мозковий штурм»  - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Дуже важливо уважно слухати один одного і доповнювати та розвивати ідеї  інших учасників, а також висувати якомога більше ідей щодо вирішення проблеми; не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

 Наприклад ,  урок №  14 в 6 класі  Тема 2 « Світлотінь»

-           Що є об’єктом зображення у пейзажному жанрі? Назвіть види пейзажу. Що таке колорит ?

Після того, як учні висловились учитель нагадує, що колорит може бути світлим і темним, теплим і холодним, залежно від того, які кольори у ньому переважають. За допомогою ілюстративного матеріалу діти порівнюють кольорові поєднання та настрій творів. Пейзажі А. Куїнджі демонструють зв’язок колориту та ліричного настрою, випромінюють любов до рідної землі.

-           Як називають художників, які працюють у жанрі пейзажу?

Учитель додає до відповідей учнів інформацію про те, що художники, які зображують море, воду називають художниками мариністами ( слово марина означає Морська).

5.2. Робота в групах  5 клас Урок №7 Тема: Кольори та відтінки у живопису. Комбінування технік «по-вологому» та « по-сухому» для передавання глибини простору ...

Цей метод можна використати  щоб діти відповіли на питання « В яких випадках потрібно використовувати техніки  «по-вологому» та « по-сухому» для передавання глибини простору ?»

Для цього поділяємо учнів на 2 команди. Одна дає пояснення щодо техніки « по-вологому», інша – « по-сухому».

Як ми пам’ятаємо , білий і чорний  кольори утворюються з безлічі інших кольорів, коли вони зливаються разом . Згадаємо всі кольори і відтінки, які ви знаєте  за допомогою

5.3.  інтерактивного методу« Мікрофон» та гра  « Ланцюжок» - діти , передаючи мікрофон називають кольори або  в уроці №9 – 10  в 6 класі частини об’ємного рисунка ( полиск, світло, півтінь, власна тінь, рефлекс, падаюча тінь).

5.4. Метод « Прес конференція»

Проведенню такого заняття повинна передувати чимала підготовча робота. Десь тижнів за три оголошується тема, і протягом цього часу учні добирають матеріал в книгах, періодичній пресі. І вже за тиждень аналізуються зібрані тексти, ілюстрації, систематизуються і виділяються питання по даній темі. Розповідається з якою метою відбуваються прес-конференції – „це збори представників органів масової інформації (преси, радіо, телебачення), що проводяться офіційними особами з метою інформування з актуальних громадсько-політичних питань. Прес-конференцією називають також зустрічі державних, політичних, громадських діячів, учених та ін. з представниками органів масової інформації для бесіди і відповіді на їхні запитання, що становлять громадський інтерес» – і пропонується провести такий захід на наступному занятті. Кожен учень має вибрати собі питання і підготувати на нього відповідь. Таким чином, визначаються „фах” майбутніх учасників прес-конференції: „історики”, „літературознавці”, „мистецтвознавці”, „журналісти”...

За учнівськими столами, оберненими до класу, „фахівці”. „Журналісти” на своїх учнівських місцях – серед „глядацького залу”.

Учитель. Діти, хочеться нагадати, що успіх сьогоднішнього заняття залежатиме від кожного з вас. Особливо від „фахівців”, адже їм потрібно якнайдокладніше розповісти все, що встигли дізнатися на дану тему. Від „журналістів” чекаємо цікавих запитань.

5.5.Дослідницька робота . Технологія « Словесний малюнок»

Група учнів – дослідників знайшла і зачитує, як у  художній літературі письменники описують осінній пейзаж. Спробуємо зараз уявити те, про що йтиме мова.

5.6. Гра « Експерти та  доповідачі»

Клас ділиться на дві групи: експертів і доповідачів. Роздаються експертам графічні роботи ( гравюра, граттаж, пуанталізм) і вони спробують визначити, до якого виду графіки належить твір, техніку його виконання , якщо можливо , то і автора . Доповідачі в цей час отримують картки з інформацією, з якою нас ознайомлять.

Потім викликаються послідовно експерт зі своєю думкою та доповідач з інформацією про використану в творі графічну техніку.

VIІ. Практична діяльність.