7 клас

План-конспект уроку по образотворчому мистецтву для 7 класу.

 Урок.№    ______________    Дата _____________

Тема:  Монументальний живопис. Ескіз вітража за власним задумом
 Мета: продовжити ознайомлювати учнів із живописом як видом образотворчого мистецтва, з монументальним живописом і його видами; ознайомлювати з історією виникнення та розвитку вітража; ознайомлювати з технікою виконання вітража; надавати  навички створення вітражної композиції; засвоювати правильну побудову композиції на аркуші паперу; формувати вміння передавати настрій за допомогою ліній та кольорових плям; удосконалювати навички і вміння в оволодінні роботою художніми матеріалами; розвивати творче мислення, уміння аналізувати; активізовувати спостережливість, фантазію, сенсорні вміння й навички; розвивати охайність; стимулювати розвиток допитливості, уяви;  виховувати любов і цікавість до творів світового мистецтва.
Очікувані результати
Після уроку учні будуть:

• знати: основні поняття теми;

види живопису та монументального живопису; будуть знати що таке вітраж, як він виник та  розвивався;
технологію  виготовлення вітража;

• вміти: пояснити, що таке монументальний живопис та назвати його види;

створювати  різні композиції малюнків для вітражів;

• розуміти: призначення монументального живопису та його видів;

призначення вітражів.

Основні поняття: живопис, монументальний живопис, вітраж, фреска, мозаїка, ескіз, композиція, інтер’єр, імітація, технологія.

Тип уроку: комбінований.
Методи: робота в групах, завдання для уважних «Знайдіть «зайві слова»,     
завдання на випередження
Техніка виконання: малювання.
Обладнання:
для вчителя: роботи-зразки з різними видами живопису, роздавальний 
матеріал з завданням для кожної групи, картки з
основними поняттями уроку ,презентації «Живопис», «Монументальний живопис.  Вітраж», проекційна дошка, проектор,

 для учнів: аркуш паперу, графітовий олівець, гумка, фарби, пензлики,
ємність для води, палітра, словник для запису термінів з
образотворчого  мистецтва, ручка          

 
Хід уроку.

І.Організаційний момент
Поділ класу на групи за допомогою кольорових смужок ( 6 груп).
Кожна група виконуватиме окреме практичне завдання.
Вчитель включає легку музику і починає урок з вислову:
Живопис – це поезія, яку бачать,
а поезія – це живопис, який чують
Леонардо да Вінчі

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання до учнів:
Що таке живопис?
Які види живопису ви знаєте?
Що таке станковий живопис?
Що таке декоративний живопис?
Що таке монументальний живопис?
Які жанри живопису ви знаєте?
Якими матеріалами та інструментами виконуються живописні роботи?
Учні відповідають на запитання,  демонструючи свої знання отримані на попередніх уроках.
Вчитель починає демонстрацію презентації «Живопис»
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Слово вчителя.

Отже, живопис – це один з видів образотворчого мистецтва, твори якого виконуються за допомогою фарб на пласкій поверхні (папір, картон, тканина, метал, дерево, скло, штукатурка тощо).
За практичним призначенням живопис поділяється на станковий, монументальний, декоративний, театрально-декораційний.
Монументальний живопис - це живописне зображення на внутрішніх або зовнішніх поверхнях архітектурних споруд. Зміст і образне вирішення композиції може бути самостійним, але вони не мають суперечити архітектурному стилеві споруди або інтер’єру, де знаходяться.
Монументальний живопис буває кількох видів: мозаїка, фреска, вітражі. В деякий джерелах сюди відносять ще й панно ( Декоративний малярський або скульптурний твір, призначений для оздоблення стіни чи стелі.)
Вчитель продовжує демонстрацію презентації. Учні записують основні визначення в зошит - словник.
Мозаїка – це картини, які роблять зі шматочків різнокольорових твердих матеріалів (смальти, природного кольорового каміння, кераміки, скла) добре підігнаних одне до одного та закріплених цементом або спеціальною мастикою на стіні.
Фреска ( у перекладі з італійської мови означає «свіжий», «сирий») наноситься на сиру штукатурку за короткий проміжок часу, коли розчин ще не затвердів і добре всотує фарбу.
Вітраж – це сюжетна або орнаментальна композиція, виконана з шматочків прозорого кольорового скла, яку скріплювали свинцевим обрамленням.
Сьогодні ж ми зупинимося на такому виді монументального живопису як вітраж. І, можливо, практичне завдання, яке ви будете виконувати на уроці, знайде своє застосування в оформленні інтер’єру вашої кімнати чи квартири.
Вчитель завершує показ презентації «Живопис» і включає перший слайд презентації «Монументальний живопис. Вітраж»
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота з завданнями на випередження.
Розповідь учителя.
В кінці попереднього уроку ви отримали завдання на випередження « Вітраж. Його виникнення, розвиток, технології виконання».Тож сьогодні ви будете в ролях екскурсоводів, які проведуть нас стежками історії виникнення та розвитку вітражу.
Учні по черзі виступають з підготовленими матеріалами. Вчитель, при потребі допомагає, підсумовує, обґрунтовує, доповнює.

Історичний огляд вітражного мистецтва

Екскурсовод1.  Коли були створені перші вітражі , сказати важко, хоч відомо, що мозаїки з невеликих пластинок кольорового скла були створені ще в Стародавньому Римі у храмах перших християн ( І ст. н.е. ) з літературних джерел відомо, що під час розкопок міст Помпеї і Геркуланума, які загинули в 79р. н.е. від виверження вулкана Везувію, знайдені кольорові фрагменти вітражів.
Застосування кольорового скла для прикрашання вікон храмів почалося з того часу, коли християнство визнали офіційною державною релігією у Римській імперії.
Вікна Софійського собору в Константинополі, який став столицею Візантії (330 р. н. е.), були засклені кольоровим склом. У Каїрі ( Єгипет) в мечетях збереглися орнаментальні віконні решітки, які служили для кольорових вітражів. В арабському мистецтві часів халіфату, яке склалося задовго до ісламу, також використовувалась віконна скляна мозаїка. Кольорове скло вставлялося у віконні ажури, які орнаментувалися дерев’яними переплетіннями. Цей метод узорчатих віконних решіток в країнах Середньої Азії та Сходу проіснував сотні років. У V – VI ст.. до н. е. мозаїкою з кольорового скла прикрашали вікна храмів у різних містах Галії, звідки це мистецтво і проникло в європейські країни.
Екскурсовод2. Історія вітражного мистецтва починається десь з романського періоду. Наприкінці Х ст. виник і розвинувся живопис на склі. Скляна мозаїка продовжувала існувати в поєднанні з живописом на склі, хоч відійшла на другий план як фонове доповнення.
З ХІ ст. на соборних вітражах, крім орнаментальних прикрас, почали з’являтися зображення святих. Фігурні зображення не займали всього віконного простору, а тільки його середину. Малюнки у вітражах примітивні, фігури святих дуже умовні, обличчя й інші деталі, написані соковитими контурами на локальних кольорових скельцях, трохи схематичні.      В ХІІ ст. з’явилися вікна з медальйонами. Фігури стають за розмірами менші, хоч будуються за канонами старих композицій. Центральні місця відводять зображенню сцен зі Святого Письма, а місце, що залишилося, займає рослинний орнамент. Вітражне мистецтво бере свій початок у далекому минулому. Тоді воно застосовувалось переважно в декоруванні культових споруд.
Екскурсовод3. З точки зору фізики скло являється собою "перехолоджену рідину" і в зв’язку з цим після виходу з плавленої печі не кристалізується, заливаючись абсолютно однорідною консистенцією. Ця властивість дозволяє всім видам скла - матовому, прозорому, білому і кольоровому - демонструвати унікальні можливості переломлення проходячого скрізь нього променів світла, надаючи ефекту блиску дорогоцінних каменів.
Шумери давні єгиптяни, Греки розробляли технології виробів із кольорового катаного скла. В Сирії була винайдена техніка гутного скла. Традиційна технологія виготовлення вітражів кінцевою сформувалась в ХІ ст..
Технологія виконання вітражу.
Екскурсовод4. Технологічна частина виконання вітражу включає підготовку картону у двох варіантах, закупка на визначення кольорових можливостей різного скла, нарізка і шліфування скла, розписування, випалювання, спаювання та монтування.
Картон — це пророблений рисунок натуральної величини, згідно розмірів вікон архітектурних споруд. Він виконується з розрахунком специфіки вітражної техніки, враховуючи всі габаритні розміри кольорів скла, арматури, розмірів їх переплетення. Головне — зберегти кріплення вітражної конструкції діленням на окремі секції. Розподільчі лінії вести так, щоб не порушити краси загальної композиції рисунка. Важливою частиною роботи над картоном є ділення рисунка на окремі частини скла, оправленого свинцевою арматурою. При тому не варто перенасичувати свинцевою сіткою, згущаючи її без особливої потреби. Щоб секція вітражу не прогнулася, з'єднання завжди повинні проходити через горизонтальні лінії арматури, залишаючи вертикальні, в міру можливого, нерозрізаними. Довгі частини арматури кріпляться зверху секціями.
Калькою визначають кількість стрічок арматури, її ширину, а також місце з'єднання окремих частин для виготовлення шаблонів. Інтервали між арматурою нумерують.
Екскурсовод5. Головним матеріалом для виготовлення вітражів є листове кольорове скло спеціальних сортів завтовшки 2—6 мм. Його виготовляють способом витягування. Скло буває пофарбоване в усій масі або тільки зверху, накладним способом. Використання численних відтінків кольорового скла заводського виготовлення, а також скла ручної прокатки й підфарбування відкриває перед художником-вітражистом великі можливості. А кольори вітражів викликають у глядача підвищений інтерес до сприймання сюжетних художніх композицій. Уся вітражна картина загалом збирається з кольорового скла, не виключаючи фігур і деталей. Фарбами пишуть оголені частини тіла — лице, руки, ступні ніг, вживаючи при тому рожеві або тілесні кольори. Для нанесення контурів, тіней, деталей орнаменту, волосся, використовують чорну або коричневу фарбу. Вітражні фарби у вигляді порошку розводять водою, старанно розтираючи їх на мармуровій плиті, щоб не залишилося жодної крупинки. Як звичайно, спочатку наносять чорною фарбою головні контури. Чорна або коричнева фарба наноситься густо, широко, тому що після сушіння й обпалення вона стає світлішою.
Подальшим важливим завданням є малювання людського тіла, колір якому надає рожева фарба, виготовлена на терпентині. Фарба накладається поверх матової поверхні рівномірним шаром і підсилюється більш густими і грубими шарами на обличчі, губах, ніздрях там, де це необхідно.
Екскурсовод6. Наступним етапом є виготовлення арматури на вітражів для якого використовують свинець, латунь, алюміній. Вітражі на свинцевій арматурі виконуються традиційною технікою, відомою з давніх-давен. Процес їх виготовлення охоплює чимало обов'язкових операцій, які починаються з ескізного проекту. Він являє собою загальну побудову композиції вітража згідно розмірів вікон архітектурного об'єкта храму. Як звичайно, ескіз виконується у зменшеному масштабі і передбачає рішення загальних колористичних, графічних і конструктивних завдань.
Виконання вітражних робіт, спаювання потребують на перших порах практичних навичок, особливо нарізування скла складних форм, користування паяльником та ін.
Після виступів екскурсоводів вчитель підсумовує, доповнює, і пропонує учням переглянути презентацію з вітражами.

Перегляд демонстраційного матеріалу.
Перегляд презентації «Монументальний живопис. Вітраж»
В процесі перегляду презентації вчитель коментує слайди з зображеннями, звертає увагу на форму вітражів, кольорове вирішення, композицію, мотиви.

V. Практична робота
Учні отримують карточки з практичними завданнями (Кожна група окреме завдання).
Група червоних – Ескіз вітражу для вікна.
Група помаранчевих – Ескіз вітражу для стелі.
Група жовтих – Ескіз вітражу для світильника.
Група зелених – Ескіз вітражу для дверей.
Група синіх – Ескіз вітражу для стіни.
Група фіолетових – Ескіз вітражу для посуду.

Послідовність виконання ескізу:

• підібрати формат паперу та мотив для вітражу;
• графітовим олівцем навести загальні лінії фону;
• виконати композицію малюнка олівцем;
• нанести детальні елементи малюнка;
• обвести всі контури темним кольором, імітуючи металевий каркас;
• зафарбувати елементи вітражу дотримуючись послідовності при роботі з фарбами (від світлішого до темнішого кольору).

Учні працюють під контролем учителя, при необхідності він надає їм індивідуальну допомогу.

VI. Закріплення нових знань
Завдання для уважних: «Знайдіть « зайві слова».
На дошці складена табличка у вигляді кола . В центрі слово живопис, а навколо на липучих карточках прикріплено багато слів з образотворчого мистецтва. Учні по одному з кожної команди виходять та забирають ті слова,  які не стосуються живопису.

VIІ. Підсумок уроку
Оцінювання знань та вмінь учнів.
В процесі актуалізації знань, умінь і навиків, під час перегляду демонстраційного матеріалу, під час закріплення знань і вмінь, учні беруть активну участь і отримують певні бали. До балів за теоретичний матеріал додаються бали за практичну роботу та бали за завдання на випередження і виставляється суматорний (загальний бал) за роботу на уроці. При оцінюванні учнівських практичних робіт звертається увага на: оригінальність, правильність виконання композиції, та закінчений вигляд. Найкращі роботи демонструються.

Практичне застосування знань та вмінь.
Вчитель. Свої знання про монументальний живопис, про його види, про вітраж; а також вміння отримані на уроці можна використати в різних напрямках. Наприклад: для оформлення інтер’єру власної кімнати; для створення  цікавого подарунку; для створення прикраси  т. д.

Підсумок.
Вчитель. Ви дізналися з даного уроку, що таке вітраж, як він виник і як розвивався, які можуть бути вітражі і як їх виготовляти. Отже, для вас цей урок став відкриттям нового та незнаного про монументальне мистецтво живопису.